Ургенч в Узбекистані - адміністративний центр Хорезмської області на заході країни. Місто розташоване в глибині материка, на рівнинній нижній амудар’їнській рівнині в межах Хорезмського оазису, тобто в річковому, а не приморському середовищі. Навколишній ландшафт плаский і є частиною оазисної зони західного Узбекистану.

Це сучасне місто, а не збережений історичний центр, і його не слід плутати з давнім Гургенчем, пов’язаним зі Старим Ургенчем на території сучасного Туркменістану. Історичні нашарування тут представлені насамперед пам’ятниками та музеями, а не старовинними кварталами, що збереглися. Серед головних пам’яток - статуя Джалоліддіна Мангуберди, пов’язана з історією Хорезму, та пам’ятник Аль-Хорезмі, який нагадує про зв’язок регіону з ученим, чиє ім’я пов’язане зі словом «алгоритм». Тож передусім це сучасне місто з окремими меморіальними об’єктами та регіональним історичним контекстом, а не місце з щільною історичною забудовою.

Ургенч поєднує зручну логістику, регіональну культуру та досвід прогулянок сучасним міським середовищем. Тому він добре підходить для культурної поїздки або пішого маршруту, побудованого навколо прибуття, ночівлі, відвідування музеїв, зупинок біля пам’ятників, місцевої кухні та подальшої подорожі до Хіви й ширшого Хорезмського оазису. Його головна туристична цінність полягає в тому, що це зручна точка входу до культурної спадщини регіону.

Основні зони для відвідувачів - саме місто, яке використовують як сервісну базу та місце для ночівлі, а також транспортна зона навколо міжнародного аеропорту Ургенча. У межах міста увага зосереджена на музеях, пам’ятниках, закладах харчування та повсякденному регіональному житті, тоді як аеропорт є головним внутрішнім і міжнародним транспортним вузлом регіону. Громадський транспорт і таксі з’єднують аеропорт, центр міста та маршрути до Хіви й інших населених пунктів Хорезму, тому і прибуття, і від’їзд зазвичай не становлять труднощів.

Ургенч має континентальний пустельний клімат із дуже спекотним літом і холодною зимою. Найкомфортніші сезони для огляду міста та подорожей регіоном - зазвичай весна й осінь. Пік літньої спеки та найхолодніша частина зими найменше підходять для тривалих прогулянок просто неба.