Ущелина Каракол розташована на південь від міста Каракол, на північних схилах хребта Терскей Ала-Тоо, неподалік від східної частини озера Іссик-Куль. Це одна з найбільш відвідуваних гірських ущелин регіону, куди приїжджають заради пішохідних маршрутів, краєвидів на високогірні вершини та виходу до більш віддалених альпійських районів. Із міста сюди можна дістатися відносно швидко, тому ущелину часто обирають як для коротких поїздок, так і для багатоденних походів.

Ландшафт ущелини змінюється в міру набору висоти: від річкової долини з луками, чагарниками та ялиновими ділянками до суворішої високогірної зони з кам'янистими схилами, льодовиковими ділянками та перевалами. Через ущелину протікає річка Каракол, що живиться гірськими притоками. У теплу пору року тут особливо помітна зміна природних поясів, а взимку верхні частини району стають зоною снігового та гірськолижного відпочинку.

Район відомий як відправна точка до озера Ала-Кьоль, до високогірних стоянок і до маршрутів у бік перевалів Терскей Ала-Тоо. У верхів'ях розташовані відомі вершини, зокрема пік Каракол і пік Джигіт, добре знайомі альпіністам. Для мандрівників ущелина цікава тим, що поєднує доступність, різноманіття маршрутів і виразний гірський рельєф, який можна побачити навіть під час короткої прогулянки.

Ущелина також цінна своїм природним різноманіттям. У середньогір'ї трапляються обліпиха, барбарис, шипшина, верба, лучна рослинність і тянь-шанська ялина, а серед тварин мешкають козероги, косулі, кабани, вовки, рисі та ведмеді. У високогірній зоні живуть рідкісні види, включно зі сніговим барсом, а серед великих птахів можна побачити беркута, бородача та білоголового сипа.